Тема:
Микола Вінграновський. Повість « Сіроманець»
Мета:продовжувати знайомити
п’ятикласників з творчістю М.Вінграновського, зокрема з його повістю «
Сіроманець»;усвідомити ідейно-художній зміст прочитаного
твору; розвивати
навички самостійної роботи з книгою; уміння проводити спостереження над
художнім текстом; висловлювати свою думку з приводу прочитаного;виховувати
доброту й милосердя, вірність у дружбі, любов до всього живого.
У доробку М.Вінграновського є й низка високохудожніх
повістей - «Сіроманець», «Первінка», «У глибині дощів», оповідань про дітей,
прозових творів, присвячених сьогоденню, творів історичних - передусім роман
«Наливайко». Прикметними ознаками прози Миколи Вінграновського є поетичність,
емоційність, асоціативність.
Отже, на сьогоднішньому уроці ми розглянемо
повість «Сіроманець», навчимося її аналізувати.
Перегляньте відеоурок
14.05.2020
Робота за
текстом . Дайте усно відповіді на питання:
- Як звали вовка?
- Як змальовано сіроманче життя?
- За що проклинали його конюхи і пастухи?
- Чому вовк ставав на великий піст?
- Як ви
розумієте «...бурхлива темнота зацарювала в його очах...»
Чому щоночі снився єдиний сон: срібні очі
постріляних вовченят, постріляні вовчиці з білими зубами, снився собі сам,
втікаючи лісом по білій воді?
- Хто такий Василь Чепіжний?
-А насправді хто з'їв вівцю?
- Зачитайте уривок, як Сіроманець «посміявся»
над Чепіжним.
- Перекажіть епізод, у якому Чепіжний розповідає
мисливцям про вовка.
- Чому Чепіжний розповідає про вовка як про
людину?
- Як хлопчик назвав вовка?
-Чому Сіроманець прибився до військового полігону?
-Хто знайшов непритомного вовка?
- Розкажіть, як Сіроманець врятував Андрійка.
- Чому Сіроманець прийшов у Сашкове село?
- Зачитати останній уривок, ваші враження.
ЗАПИШІТЬ у зошит
Тема повісті:розповідь про життя Сіроманця.
Основна думка:не бути байдужими до тварин, повага до
хлопчика, який переймався долею тварини.
Домашнє завдання
Напишіть власне закінчення повісті, доберіть заголовок (обсяг - 1 сторінка) і направте мені nnesina78@gmail.com
Тема
уроку. М.Вінграновський. “Сіроманець”.
Гуманізм повісті
Мета уроку. Усвідомити ідейно-художній зміст
прочитаного твору;розвивати
навички
самостійної роботи з книгою;уміння
проводити спостереження над художнім
текстом;висловлювати свою думку з приводу
прочитаного;виховувати доброту й
милосердя, вірність у дружбі, любов до всього
живго.
Микола Вінграновський написав не тільки поетичні, а й прозові твори, в яких
поєднав реальне з казковим, фантастичним. За допомогою різноманітних художніх
засобів письменник створив прекрасний світ, у якому живуть людина і
одухотворена природа. Сьогодні ми познайомимося з повістю “Сіроманець”
Прочитати с.223 -
235
або прослухайте аудіокнигу
Усні запитання:
1. Знайдіть опис Сіроманця й прочитайте його. Як ви вважаєте, цей опис
характеризує вовка як позитивного героя чи негативного? Чому
2. Прочитайте інтерв’ю Василя
Чепіжного для районного радіо й газети. Чи справедливе зауваження йому зробила баба
Маня?
3. Який момент у прочитаній частині повісті найбільш емоційний та
напружений?
Письмове завдання:
4. Випишіть із першої частини повісті найкрасивіший опис природи
(пейзаж) і визначте в ньому порівняння, епітети й персоніфікації.
Домашнєзавдання.
Прочитайте другу частину повісті (с. 236 – 248) М. Вінграновського
«Сіроманець».
23.04.2020
Тема. Художні
описи природи як вияв патріотичних почуттів автора.
«Бабунин дощ», М. Вінграновського
Мета.
Продовжити знайомство учнів з творчістю поета, усвідомлювати красу
та ідейно-художню цінність поезій, формувати розуміння поняття
«батьківщина», розвивати творчість учнів; виховувати любов до
рідного краю
1.Виразне читання «Бабунин дощ»
Бабунин дощ
Бабунин дощ, на клямці цяпота,
І стежка в яблуках вже стежкояблуката,
З котяри — іскри! З м'яти — чамрота!
Пускає бульби на порозі хата…
Іде хтось темним садом-заховайсь!
Іде, й стає знадвору за стіною,
І мокро дихає над мокрою губою;
Як звуть його?
Чи взагалі він звавсь?
Хто він такий в залатанім кожусі,
В кожусі, а хапає дрижаки?..
Попискують пташата в його вусі,
І в бороді дрімають їжаки.
Одне — сов'яче око, друге — вовче,
Рука — крило, друга рука — весло,
Упівобличчя день, а пів-обличчя з ночі,
На голові посріблене сідло,
Де ж кінь його? У торбі кінь, я знаю.
Порожню торбу він би не носив…
Стоїть, і передихує, й чекає,
Мабуть, насправді вибився із сил,
Бо хто ж то знає, скільки йому років
І скільки він живе тисячоліть?..
Прийшов під нашу хату ненароком,
Прийшов перечекати і стоїть:
Зайти чи ні до нас, до бульбохати?..
З ноги на ногу ось переступив,
Щось наче хтів було мені сказати,
Та садом знов почапав у степи…
1981
2. Усне завдання
-Який
настрій викликає у вас дощ? Чи такий же настрій вірша?
-Якими
засобами автор передає стан природи під час дощу? Доберіть синоніми до слів:
чамрота, цяпота
-Знайдіть
нові слова у вірші, поясніть їх значення (стежкояблуката, бульбохата)
3.Творче завдання
Виписати
епітети з віршів.
V. Домашнє
завдання. Виразно читати вірші
16.04.2020 М. Вінграновський. «Перша колискова»
Мета: ознайомити учнів із матеріалом про життя та творчість
М. Вінграновського; допомогти усвідомити красу та ідейно-художню цінність його поезій; розвивати навички виразного читання віршу; коментування художніх описів природи
1. Робота з підручником.
Опрацювання статті про письменника с. 223
2. Виразне читання вірша «Перша колискова».
ПЕРША КОЛИСКОВА
Спи, моя дитино золота,
Спи, моя тривого кароока.
В теплих снах ідyть в поля жита,
І зоря над ними йде висока.
Спи, моя гіллячко голуба,
Тихо в моїм серці і щасливо.
За вікном хлюпочеться плавба
Твоїх літ і долі гомінливої.
Спи, моя дитинко, на порі.
Тіні сплять і сонна яворина...
Та як небо в нашому Дніпрі,
Так в тобі не спить хай Україна.
Хай вона не спить в тобі повік,
Бо вона — для тебе і для світу...
Люлі, мій маленький чоловік,
Капле сон сріблястий з верховіту...
Тема твору: звертання матері до своєї дитини вирости гідним сином батьківщини.
Ідея твору: уславлення патріотизму та материнської любові, заклик любити та жити для України.
Основна думка: патріотами не народжуються, ними стають.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш
Тематика: патріотична лірика.
Художні засоби ( у зошиті запишіть по 1 прикладу )
Тема: зображення ставлення людини до природи та різниці у її сприйнятті хлопчиком та дідусем.
Ідея: оспівування краси природи та гідного ставлення до неї крізь призму розуміння маленького хлопчика Олеся.
Перегляньте відеоурок
Літературний диктант (запишіть відповіді в зошит)
▼ Яка пора року зображена у творі?.
▼ Де Олесь проводив більшу частину свого вільного часу?
▼ Чому, на вашу думку, в нього не складались стосунки з однолітками? З вчителькою?
▼ Що привернуло увагу хлопця у воді? Як він вчинив?
▼ Чим завершилась історія з Федьком Тойкалом?
▼ Хто назвав Олеся диваком? Як він відреагував на це? Хто допоміг йому зрозуміти значення цього слова?
▼ Як Олесь зустрівся з дідом Прокопом? Про що вони розмовляли дорогою?
▼ Як автор ставиться до свого головного героя? Обґрунтуйте свою відповідь.
▼Доведіть, що твір Гр. Тютюнника «Дивак» є оповіданням
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Написати міні-твір на тему «Чим зацікавив мене хлопчик Олесь?» (до 10 речень) і вислати мені у viber за номером 0507227205 або на e-mail: nnesina78@gmail.com З повагою, Наталя Володимирівна Будняк
09.04.2020
5 клас
Тема: Паралельність і єдність двох світів - світу людини й природи у творі Григора Тютюнника "Дивак"
Мета:
- допомогти учням усвідомити прихований глибокий зміст оповідання;
- розвивати навички осмисленого художнього читання, вміння помічати художні деталі у творі; поглибити вивчене про пейзаж і портрет;
- виховувати доброту, людяність, емоційну чутливість, бажання уважніше придивлятися до природи, помічати і милуватися її проявами, берегти природу.
Паралельність і єдність двох світів — природи і людини — це головний мотив оповідання. Людина повинна усвідомлювати себе невід'ємною органічною часточкою природи. Потрібно вчитися „читати і розуміти книгу природи”. Уміймо розгледіти дивовижну красу і неповторність оточуючого світу, уміймо радіти і захоплюватися.
Перегляньте відеоурок:
Робота з текстом:
1 - знайдіть в оповіданні описи природи (усно).
2- з'ясуйте, які засоби художнього мовлення найчастіше використовує автор і яка їх роль (випишіть у зошит по 3 приклади епітетів,метафор, порівнянь).
3- знайдіть звукові образи в оповіданні.Для чого автор їх використовує?(дайте письмову відповідь).
Тема: зображення ставлення людини до природи та різниці у її сприйнятті хлопчиком та дідусем.
Ідея: оспівування краси природи та гідного ставлення до неї крізь призму розуміння маленького хлопчика Олеся.
«Словничок»
зазимки— початок зими;
очіпки— жіночі головні;
допризовники— ті, кого призивають до армії;
окоренок— частина стовбура при корені;
кушир— водяні рослини;
пірце— плавник;
забейкався— забруднився;
фармазони— тут: лайливе слово; про нерозумних, нерозважливих, дивних людей;
неглемезда— недотепний, дивакуватий, ні до чого нездатний;
черінь— частина печі, що добре прогрівається;
5.Характеристикаобразу Олеся.
•Пригадайте , які деталі портрета хлопчика виділяє автор?
•Про що „говорять” очі хлопчика? Чи можна за поглядом , за очима розпізнати вдачу людини? Запам'ятайте визначену вами рису характеру.
Які бувають очі у вас і ваших однокласників? Додайте до названих епітети: веселі, сумні, байдужі, злі...
Олесик іде до школи чи мандрує? Що він робить по дорозі?
Прочитайте уривок про те, як Олесь вдивляється у дно річки. Вас щось вразило в цьому епізоді чи ні?
•Чи була причина у Федька Токайла бити Олеся? Як зреагував той на зухвалу поведінку однокласника? А як би ви , хлопчики , вчинили на місці Олеся ? Чи ви вважаєте , що Олесь просто злякався?
•У кого ж хлопчик зустрічає порозуміння і співчуття? Хто вірить у нього?
•А яким здається Олесь вам? Що в його вдачі вам до душі, а що ні? Порівняйте Олеся з собою .
Визначені риси обох характерів запишіть в таблицю , яка матиме такий вигляд:
Риси вдачі Олеся
Спільні риси вдачі
Мої риси вдачі
6.Літературна гра «Хто це?» (письмово)
Олесь – це…
Матильда Петрівна – це…
Наталка – це…
Федько Тойкало – це…
Івасик –Телесик – це …
Прокіп – це …
Домашнє завдання.
На вибір.
Скласти фанфік – описати стан душі Олеся після повернення додому від його імені.
Описати стан душі хлопчика (від його імені) після повернення додому.
- Чому автор називає осінь малярем? (Тут це слово використовується в значенні художник)
- Які ще слова були вам незрозумілі?
- Які кольори використовує автор? Які б ви кольори ще використали для змалювання осені?
- А у нашому селі яка осінь? Де ви за нею спостерігали, які куточки були найпрекраснішими?
- Які художні засоби допомогли автору намалювати картину осені?
Письмова робота над художніми образами (продовжити)
Епітети: «палітра пишна», «краса розкішна»...
Метафори: «осінь-маляр в небі кружляє», «осінь-маляр осипає красою»...
Визначення теми та ідеї вірша (дописати)
Тема: Краса ...
Ідея: Оспівування ...
Жанр: Якщо у вірші йдеться про природу, то до якого виду лірики його віднесемо (пейзажна лірика)
«Люби природу не як символ…»
Читання вірша
Люби природу не як символ
Душі своєї,
Люби природу не для себе,
Люби для неї.
Вона — не тільки тема вірша
Або картини,—
В ній є висоти незміримі
Й святі глибини.
У неї є душа могуча,
Порив є в неї,
Що більший над усі пориви
Душі твоєї.
Вона — це мати. Будь же сином,
А не естетом,
І станеш ти не папіряним,—
Живим поетом!
Запитання за прочитаним (усно)
- Який заклик поета ви почули в цьому поетичному творі?
- Хто є ліричним героєм у вірші? (Син рідної землі)
- Хто такі естети, як ви розумієте це слово? (Ті хто любить все красиве, але ставиться як до неживого) Чому автор закликає бути сином, а не естетом? (Син ставиться до матері з любов’ю, щиро, а естетам подобається тільки красиве. Коли матір старіє, чи полюбить її естет?)
- Як ви розумієте ці рядки «Люби природу не для себе, Люби для неї»?
- Що є у природи за віршем М. Рильського? Обґрунтуйте відповідь рядками з поезії. (Душа)
- Що означає для ліричного героя природа? (Вічне й невичерпне джерело життя і творчості)
Робота над художніми засобами
- Які художні засоби використовує поет? Допишіть
Епітети: «душі своєї»...
Порівняння: «люби природу не як символ душі своєї».
Антитези: «люби природу не для себе, люби для неї»...
Немає коментарів:
Дописати коментар